У жовтні 2026 року будівельна спільнота України відзначає 90-річний ювілей відомого вченого,
заступника генерального директора з наукової роботи Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України,
академіка-фундатора Академії будівництва України Вадима Миколайовича Гордеєва.

Фахове середовище будівельної галузі добре ознайомлене із творчим внеском В.М. Гордеєва у вирішення питань оптимізації та формування металевих будівельних конструкцій, розроблення проєктів для промислових будівель і висотних споруд, автоматизації розрахунку і процесів проєктування промислових сталевих конструкцій та ряду інших.

У цій статті наведені здобутки В.М. Гордеєва у підготовці державних будівельних норм і нормативних документів національної системи стандартизації, як основи новоствореної вітчизняної системи технічного регулювання у металобудівництві.

Кінець 90-х та початок 2000-х — це період із визначення необхідності створення у будівельній галузі власної вітчизняної нормативної бази шляхом поступового відходу від застосування норм і правил колишнього Радянського Союзу і одночасного впровадження сучасних нормативних документів, розроблених з урахуванням останніх досягнень науки і техніки, передового вітчизняного і міжнародного досвіду та потреб будівельного ринку України.

З метою реалізації цієї важливої справи у галузі розпочалось формування вітчизняної школи нормотворчості на базі залучення колективів провідних українських науково-дослідних, проєктних та проєктно-конструкторських організацій.

Одним із перших до цієї діяльності долучився Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського (колишній УкрНДІпроектстальконструкція), у складі якого працювали та працюють донині такі знані фахівці, як О.В. Шимановський — д.т.н., член-кореспондент НАН України, В.М. Гордеєв — д.т.н., А.В. Перельмутер — д.т.н., В.П. Корольов — д.т.н., О.І. Голоднов — д.т.н., В.К. Цихановський — д.т.н., М.О. Микитаренко — к.т.н., М.Л. Грінберг — к.т.н., А.А. Гром — к.т.н., а також досвідчені інженери М.П. Кондра, В.Л. Гейфман, В.В. Холькін та інші.

За безпосередньою участю В.М. Гордеєва в інституті було започатковано новий вид діяльності із підготовки сучасних нормативних документів за двома основними напрямами.

Перший — підготовка на замовлення Мінрегіонбуду України проєктів державних будівельних норм, що встановлюють вимоги до проєктування металевих будівельних конструкцій при їх зведенні, реконструкції та ремонті, а також державних будівельних норм щодо комплексного проєктування об’єктів промислового призначення та інженерно-транспортної інфраструктури.

Другий — підготовка проєктів національних стандартів із виготовлення і монтажу металевих конструкцій для об’єктів будівництва.

За першим напрямом вже в 2005 році інститутом був підготовлений ДБН В.1.2-2 «Навантаження і впливи. Норми проєктування», у якому встановлені положення і правила щодо застосування коефіцієнтів надійності, визначення навантаг і впливів, зокрема із визначенням ваги конструкцій та ґрунтів, навантаження від устаткування, людей, матеріалів, снігу, вітру і ожеледиці тощо.

Наступним важливим кроком у створенні нових підходів до системи проєктування металевих конструкцій було розроблення під науковим керівництвом В.М. Гордеєва ДБН В.2.6:198 «Сталеві конструкції. Норми проєктування» та Зміни № 1 до нього, а також ДБН В.2.6:165 «Алюмінієві конструкції. Основні положення».

До ДБН В.2.6:198 включені вимоги щодо проєктування сталевих конструкцій із дотриманням основних принципів забезпечення надійності, безпеки та довговічності, наведені розрахунки елементів сталевих конструкцій при центральному розтягу і стиску, при згині на дію поздовжньої сили, опорних плит та опорних частин, листових конструкцій, вимоги до матеріалів та проєктування з’єднань, додаткові вимоги до проєктування елементів будівель і споруд (ферми, балки, колони, в’язі), ЛЕП антенних споруд зв’язку, гідротехнічних споруд, балок із перфорованою стінкою, а також використання нових марок сталі, виробництво яких за європейськими нормами організовано на вітчизняних металургійних комбінатах.

Державні будівельні норми із проєктування алюмінієвих конструкцій для будівель і споруд у своєму складі мають вимоги до їх надійності, розрахунки за методом розрахункових граничних станів, характеристики матеріалів та з’єднань, перевірку стійкості стінок та поясних листів, розрахунок з’єднань конструкцій із алюмінієвих сплавів, а також додаткові вимоги до проєктування конструкцій із алюмінію.

Важливим етапом розвитку технічного регулювання з підвищення безпеки та надійності споруд стало створення його нормативного підґрунтя шляхом підготовки колективом інституту під науковим керівництвом доктора технічних наук, професора В.М. Гордеєва ДБН В.1.2-14 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд», у якому визначені класи наслідків (відповідальності), які характеризуються рівнем можливих втрат, майнових збитків, тобто рівнем можливих наслідків, пов’язаних з можливим припиненням експлуатації або втратою цілісності об’єкта. У нормі надано принципи імовірнісного розрахунку, а також орієнтовні терміни експлуатації будівель і споруд.

Участь В.М. Гордеєва у підготовці нової редакції ДБН В.2.3-26 «Мости і труби. Проєктування сталевих конструкцій» сприяла створенню сучасного нормативного документа із проєктування конструкцій зі сталі для таких об’єктів транспортної інфраструктури, як залізничні і автодорожні мости та дорожні труби, пішохідні мости, прогонові будови та опори розвідних мостів.

Вадим Миколайович Гордеєв, як знаний фахівець у сфері нормування та проєктування будівельних конструкцій для складних в інженерному плані будівель і споруд, на постійній основі входив до складу розробників багатьох об’єктних державних будівельних норм. У цьому переліку: ДБН В.2.2-41 «Висотні будівлі. Основні положення»; ДБН В.2.2-29 «Промислові інженерні споруди. Основи проєктування»; ДБН В.2.2-42 «Споруди холодильників. Основи проєктування»; ДБН В.2.2-43 «Складські будівлі. Основні положення»; ДБН В.2.2-2 «Теплиці і парники»; ДБН В.2.6-221 «Конструкції силосів сталевих з гофрованою стінкою для зерна. Основні положення»; ДБН В.2.3-27 «Тунелі. Норми проєктування».

Його підхід до наукового керівництва процесами підготовки проєктів нових будівельних норм є системним і ґрунтовним. Застосовуючи високий рівень математичних знань і підходів, Вадим Миколайович здатен не лише подати будь-яку описану у нормах проблему у вигляді математичної моделі, а й пояснити чому у ній з’явилась та чи інша формула, як її трактувати і на що звернути увагу.

За ініціативи В.М. Гордеєва в інституті створена робоча група з перегляду та розроблення нормативної термінології у галузі металобудівництва. У переліку питань, що розглядаються, термінологія перекладів текстів європейських нормативних документів, проблематика удосконалення галузевої термінологічної системи з урахуванням тривалої русифікації інженерного простору і заміни її на сучасну українську.

Протягом останніх років до досвідченої команди інституту із підготовки нових нормативних документів під керівництвом В.М. Гордеєва долучилась нова група ініціативних інженерів у складі О.І. Кордуна, С.М. Кондри, В.В. Шалінського, В.П. Гаврилової, Я.В. Лимар.

Сучасна нормотворчість у будівництві базується на розумінні розробниками процесів входження України до Європейського економічного простору і виконання положень Законів України «Про будівельні норми» та «Про надання будівельної продукції на ринку», яким імплементовано в нашій країні Технічний регламент № 305/204 щодо застосування параметричного методу нормування, інклюзивності будівель і споруд, збалансованого використання природних ресурсів, енергоефективності і енергозбереження, застосування інформаційних моделей із одночасним оцінюванням життєвого циклу об’єкта, технічних рішень з пожежної безпеки та збереження навколишнього середовища, а також посилань у нормах на гармонізовані в Україні європейські і міжнародні нормативні документи на продукцію будівельного призначення.

Одночасно із підготовкою проєктів державних будівельних норм інститут залучається до створення галузевої системи стандартизації.

В.М. Гордеєв, як знаний фахівець із багаторічним досвідом співпраці з заводами із виготовлення будівельних конструкцій зі сталі та спеціалізованими монтажними організаціями, починаючи із 2005 року бере активну участь у підготовці стандартів на наступну продукцію і процеси — балки підкранові сталеві для мостових кранів (ДСТУ Б.В.2.6-73), ферми кроквяні (ДСТУ Б.В.2.6-51 та ДСТУ Б.В.2.6-74), панелі сталеві двошарові із утеплювачем із поліуретану (ДСТУ Б.В.2.6-72), колони сталеві ступінчасті для будівель із мостовими кранами (ДСТУ Б.В.2.6-50), правила виконання проєктної і робочої документації металевих конструкцій (ДСТУ Б.А.2.4-43, ДСТУ Б.А.2.4-44) та інші.

Згідно з рішеннями Мінрегіонбуду Україні у 2011 році було створено Технічний комітет стандартизації № 301 «Металобудівництво», що дало можливість суттєво збільшити обсяги робіт із підготовки нових необхідних для галузі нормативних документів.

Представником ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського », як колективного члена у складі ТК № 301, було призначено заступника генерального директора інституту із наукової роботи В.М. Гордеєва, під керівництвом якого у період з 2012 по 2025 роки був підготовлений значний перелік нових національних стандартів, і в першу чергу таких основоположних, як ДСТУ Б.В.2.6-199 «Конструкції сталеві будівельні. Вимоги до виготовлення»; ДСТУ Б.В.2.6-200 «Конструкції металеві будівельні. Вимоги до монтажу»; ДСТУ Б.В.2.6-210 «Оцінка технічного стану сталевих будівельних конструкцій, що експлуатуються»; ДСТУ Б.В.2.6-193 «Захист металевих конструкцій від корозії»; ДСТУ 9054 «Конструкції автодорожніх мостів, що експлуатуються» та низки інших НД.

Вадим Миколайович Гордеєв постійно перебуває у пошуку вирішення кола інженерних питань у галузі металобудівництва. Так, проєктна спільнота галузі в очікуванні прийняття підготовленого за його безпосередньої участі нового стандарту – Настанови з оцінювання якості будівельних сталевих конструкцій, у якій надано стандартизований набір показників із визначення якості конструктивних рішень запроєктованих будівельних конструкцій, що дає змогу автору проєкта, замовнику, підряднику або виготовлювачу оцінити проєкт КМ за трьома напрямами:

— незалежним оцінюванням проєкту;

— авторським оцінюванням проєкту;

— підтвердженням ефективності доопрацювання проєкту.

Положення цього стандарту можуть бути використані не тільки для оцінки якості конструктивних рішень, але і для розроблення комп’ютерної системи підтримки прийняття рішень.

У 2010 – 2013 роках відповідно до рішень Уряду України щодо забезпечення оновлення нормативної бази у галузі будівництва, адаптованої до вимог Європейського Союзу, була розпочата активна робота із гармонізації європейських нормативних документів із проєктування будівельних конструкцій (Єврокодів).

З метою єдиного методичного підходу до підготовки розробниками національних стандартів, ідентичних європейським НД, шляхом їх перекладу на українську мову, творчим тандемом відомих вчених Гордеєва В.М. та Перельмутера А.В. було підготовлено Термінологічний словник, складений на основі термінів і понять, що використовуються в Єврокодах.

У 2013 році інститутом була завершена робота із гармонізації 28 частин Єврокодів, 16 із яких підготовлені під керівництвом В.М. Гордеєва (Єврокод 1 «Дії на конструкції» — 4 частини, Єврокод 3 «Проєктування сталевих конструкцій» — 8 частин, Єврокод 9 «Проєктування алюмінієвих конструкцій» — 4 частини).

Особлива увага у цьому процесі приділялась підготовці національних додатків до них, у яких необхідно було додати інформацію про ті параметри, що залишені у Єврокодах для національного вибору.

За результатами визначення і оцінювання значної кількості положень і вимог нормативно-правових актів, будівельних норм і стандартів були підготовлені, прийняті та видані окремим документом у вигляді Зміни до ДСТУ-Н Б EN національні додатки до відповідних частин Єврокодів.

Для прикладу, у національному додатку до частини 1-3 Єврокоду 3 «Додаткові правила до холодноформованих елементів і профільованих листів» були визначені коефіцієнти надійності при розрахунках за першою та другою групами граничних станів, надані значення границі текучості і тимчасового опору, визначені діапазони товщини елементів і профільних листів та коефіцієнти надійності для метвиробів, несна здатність кріпильних елементів та зварних з’єднань, а у національному додатку до частини 1-5 Єврокоду 3 «Пластинчасті конструктивні елементи» було визначено понижувальний коефіцієнт для обчислення ефективної довжини стінок із поздовжніми елементами жорсткості при визначенні несної здатності та вплив стиснутого поясу на втрату стійкості.

Імплементація в Україні Єврокодів дала змогу провідним розробникам програмного продукту для потреб будівельної галузі — «Скад-Софт» та «Ліра» розпочати роботу із підготовки програмних комплексів для розрахунку та проєктування металевих конструкцій із застосуванням сучасних європейських нормативних документів, а також підготувати ряд посібників щодо застосування Єврокодів у процесі проєктування конструкцій та програм для ознайомлення студентів будівельних закладів вищої освіти із передовим європейським досвідом.

Інтеграція України у Європейський економічний простір надала можливість більш об’єктивно впроваджувати сучасні інноваційні практики у будівництві шляхом гармонізації і застосування положень європейських і міжнародних стандартів.

Досвідченою командою фахівців інституту під науковим патронатом В.М. Гордеєва було реалізовано комплекс заходів із забезпечення розроблення і впровадження значної кількості європейських і міжнародних нормативних документів у галузі металобудівництва шляхом фахового їх перекладу на українську мову із використанням усталеної термінології, залучення інженерної спільноти галузі до розгляду і обговорення текстів гармонізованих НД, методичної допомоги організаціям і підприємствам щодо впровадження передового європейського досвіду в процесі проєктування, виготовлення та монтажу металевих конструкцій.

У переліку першочергових були гармонізовані основоположні європейські стандарти серії ДСТУ EN 1090 «Виконання сталевих і алюмінієвих конструкцій» (частини 1, 2, 4, 5) із загальними технічними вимогами до виготовлення конструкцій у заводських умовах та їх монтажу згідно з положеннями Технічного регламенту ЄС 305/2011.

Задля підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного монтажного виробництва і усунення технічних бар’єрів у торгівлі були введені у дію наступні європейські стандарти: ДСТУ EN 1337 «Опорні частини будівельних конструкцій»; ДСТУ EN 14399 «Болтові комплекти конструкційні високоміцні для попереднього натягу» (частини 1-9); ДСТУ EN 14509 «Панелі теплоізоляційні самонесійні з двобічним металевим облицюванням»; ДСТУ EN 508-1 «Вироби покрівельні та облицювальні металеві листові. Частина 1. Сталь»; ДСТУ EN 14195 «Профілі металеві для гіпсокартонних систем»; ДСТУ EN 13031 «Проєктування і будівництво теплиць промислового виробництва»; ДСТУ EN 12285 «Резервуари сталеві горизонтальні циліндричні для зберігання горючих і негорючих рідин»; ДСТУ EN 1856 «Конструкції металеві для видалення димових газів»; ДСТУ EN 14 989 «Труби димові»; ДСТУ EN 15620 «Системи складські стаціонарні сталеві» та інші стандарти.

Одним із напрямів реформування будівельної галузі наразі є впровадження цифрових технологій, зокрема і найбільш прогресивної технології будівельно-інформаційного моделювання (BIM).

Першим і важливим кроком щодо застосування BIM-технологій стало створення необхідного нормативного середовища.

Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського та ТК 301 є єдиними в Україні, хто здійснює підготовку, розгляд та схвалення проєктів національних стандартів із BIM-технологій перед їх прийняттям.

Протягом останніх п’яти років було надано чинності більш як 30 таким стандартам, а саме були гармонізовані:

● основоположні стандарти щодо визначення понять і принципів управління інформацією за допомогою інформаційного моделювання (ДСТУ EN ISO 19650-1), управління інформацією на етапі проєктування і будівництва об’єктів (ДСТУ EN ISO 19650-2), процесів із обміну інформацією (ДСТУ EN ISO 19650-4) та її захисту (ДСТУ EN ISO 19650-5);

● європейські та міжнародні стандарти із вимогами до таких елементів інформаційного моделювання, як структура інформації щодо об’єктів будівництва (ДСТУ EN ISO 12006), основи управління інформацією про будівельний об’єкт (ДСТУ ISO 22263), настанова із доставляння інформації (ДСТУ EN ISO 29481), семантичне моделювання (ДСТУ EN 17632); методи управління життєвим циклом об’єктів нерухомості (ДСТУ ISO 15686) та низка інших.

Створення нормативної бази із впровадження BIM-технологій дозволило впровадити елементи BIM у процеси проєктування, спорудження та експлуатації об’єктів будівництва, а також в освітній процес у закладах вищої освіти будівельного профілю.

Залучення до створення сучасної нормативної бази у галузі проєктування, виготовлення і монтажу металевих будівельних конструкцій відомих вчених О.В. Шимановського, В.М. Гордеєва, А.В. Перельмутера, а також провідних фахівців інституту із великим досвідом проєктування складних в інженерному плані об’єктів заклало основи щодо створення вітчизняної школи із нормотворчості у металобудівництві.

За роки незалежності України колективом інституту було розроблено 25 чинних державних будівельних норм та більше 120 нормативних документів національної системи стандартизації. При цьому слід відзначити неоціненний особистий внесок у цей процес заступника генерального директора інституту з наукової роботи, видатного вченого Гордеєва Вадима Миколайовича. Під його науковим керівництвом підготовлено 15 державних будівельних норм із проєктування металевих конструкцій та 16 Єврокодів 1, 3 та 9 і національних додатків до них, 50 національних стандартів, пов’язаних із процесами проєктування, виготовлення і монтажу будівельних металевих конструкцій, а також 20 стандартів із впровадження BIM-технологій.

Наразі перед колективом інституту постають нові виклики щодо оновлення нормативної бази, пов’язані із положенням нового законодавства у галузі будівництва, зокрема вимог Технічного регламенту ЄС 305/2011 із наступною його новою редакцією 3110/2024, впровадження в Україні другого покоління Єврокодів із одночасним переходом на проєктування будівельних конструкцій виключно за європейськими нормативними документами, необхідністю розроблення нових стандартів на інноваційну продукцію, виробництво якої організовано на вітчизняних підприємствах, впровадження цифрових технологій у будівельне виробництво, а також застосування нових і нестандартних рішень при відновленні зруйнованих від агресії рашистів об’єктів.

Значну роль у виконанні цих завдань відіграють наукові школи, що функціонують в ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського». Завдяки активній участі в їх роботі таких відомих вчених, як доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Вадим Миколайович Гордеєв вирішуються найскладніші наукові та прикладні задачі, впроваджуються сучасні інноваційні практики у вітчизняне металобудівництво.