У своєму виступі В.М. Гордеєв повідомив про співпрацю інституту з установами Національної академії наук України у відновленні зруйнованих і пошкоджених будівель і споруд та відзначив учасників співпраці:

    Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки;

    Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона;

    Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка;

    Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка;

    Міжнародний науковий журнал «Прикладна механіка»;

    Вісник Національної академії наук України.

та напрямки співпраці:

    – координація досліджень у галузі відбудови зруйнованих і пошкоджених будівель і споруд;

    – науковий і науково-інформаційний супровід важливих інфраструктурних об’єктів;

    – виконання обстеження пошкоджених металевих конструкцій;

    – виконання інструментальної діагностики та неруйнівного контролю;

    – випробування зразків металу відновлюваних конструкцій;

    – визначення та впровадження технологій зварювання металоконструкцій з різних (старих і нових) марок сталей;

    – спільне обговорення науково-технічних питань та консультування;

    – оприлюднення результатів наукових досліджень та їхнього впровадження в виробництво.

З трибуни Великої зали Президії Національної академії наук України він висловив такі пропозиції:

Для успішної реалізації Плану відновлення України на 2026 - 2032 роки, який передбачає масове будівництво об'єктів інфраструктури на сучасному науково-технічному рівні, було б корисно підвищити статус будівельної науки в Національній академії наук України.

Для цього доцільно провадити роз'яснювальну роботу щодо актуальності будівельної тематики, включати її в плани, заохочувати виконання і залучати відповідних спеціалістів, зміцнити контакти між академічними та галузевими інститутами і запровадити виконання спільних науково-технічних робіт.

В академічних інститутах технічного профілю (де треба) корисно було б мати структурні підрозділи або окремих спеціалістів будівельної спрямованості, а у Відділенні механіки та машинознавства -- підрозділи з будівельної механіки.

В академічних друкованих органах -- прискорити рецензування і розгляд статей будівельного профілю і, можливо, створити відповідні рубрики.

Українська наука традиційно тяжіє до будівництва. Адже першим (1918 рік) інститутом технічного профілю в Українській академії наук був Інститут технічної механіки, яким керував С.П. Тимошенко. З цього інституту у 1929 р. був виділений Інститут будівельної механіки, де працювали видатні вчені, зірки першої величини М.М. Боголюбов, Д.О. Граве, О.М. Динник, М.М. Крилов, М.В. Корноухов, Ю.А. Митропольський, М.М. Серенсен, К.К. Симінський.

Вже на базі цього інституту у 1959 році було створено сучасний Інститут механіки імені С.П. Тимошенка Національної академії наук України.

Зараз настав слушний момент, щоб продовжити славний поступ будівельної механіки в Україні.

На часі також почати підготовку до відзначення 150-річного ювілею нашого геніального співвітчизника, фундатора Української академії наук, основоположника теорії міцності матеріалів, батька американської прикладної механіки Степана Прокоповича ТИМОШЕНКА.

Президент Національної академії наук України академік НАНУ Анатолій ЗАГОРОДНІЙ своїм листом висловив подяку за участь інституту в роботі Загальних зборів Національної академії наук України.