Керівництво інституту
|
Генеральний директор
ШИМАНОВСЬКИЙ Олександр Віталійович
Народився у 1955 році. У 1977 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво». Доктор технічних наук (1992), професор (2001), відмінник освіти України (2004), заслужений діяч науки і техніки України (2004), член-кореспондент НАН України (2012), лауреат Премій імені академіка М.С. Буднікова (2012, 2014, 2016), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Прогресивні будівельні конструктивні системи та технології їх зведення» (2020), дійсний член Академії будівництва України, член Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки (1999), нагороджений відзнакою Президії Національної академії наук України «За наукові досягнення» (2024).
У 1977 – 1985 роках працював у Київському інженерно-будівельному інституті інженером, аспірантом і молодшим науковим співробітником, у 1985 – 1989 роках – старшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту автоматизованих систем планування та управління у будівництві, 1989 – 1992 роках – докторантом Центрального науково-дослідного та проєктно-експериментального інституту комплексних проблем будівельних конструкцій та споруд ім. В.О. Кучеренка, 1992 – 1995 роках – завідувачем відділу Науково-дослідного інституту механіки швидкоплинних процесів Київського міжнародного університету цивільної авіації, 1995 – 2000 роках – професором Київського міжнародного університету цивільної авіації, 2000 – 2010 роках – головою правління ВАТ «УкрНДІпроектстальконструкція імені В.М. Шимановського». З 2010 року до теперішнього часу – генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського».
О.В. Шимановський – відомий учений у галузі будівельної механіки, міцності та стійкості конструкцій. Він зробив суттєвий внесок у розвиток теорії міцності та стійкості нелінійних просторових великопрогонових висячих і вантових систем у межах та поза межами пружності матеріалу, одержав фундаментальні наукові результати при визначенні особливостей роботи висячих систем під час розвинення пластичних деформацій, встановленні характеру і закономірностей їхньої поведінки під час розвантаження, дослідженні впливу різних факторів на міцність і стійкість конструкцій, зробив значний внесок у розвинення методів регулювання напружено-деформованого стану висячих і вантових систем, сформулював принципи удосконалення існуючих конструктивних рішень і вперше у світовій практиці запропонував нові високоефективні типи таких систем.
|
|||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
Головний інженер
ШАЛІНСЬКИЙ Валерій Володимирович
Народився у 1979 році. У 1998 році закінчив Вінницький технікум залізничного транспорту за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд», у 2002 році – Українську державну академію залізничного транспорту за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво».
З 2002 року працює в Українському інституті сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського на посадах від інженера до завідувача відділу мостів та спеціальних споруд. Закінчив аспірантуру за спеціальністю «Будівельна механіка» і в 2010 році захистив кандидатську дисертацію. У 2011 році отримав вчене звання старшого наукового співробітника.
Висококваліфікований спеціаліст у галузі проєктування мостових металевих конструкцій. Наукові дослідження – міцність та стійкість сильнонелінійних просторових комбінованих великопрогонових висячих і вантових систем у межах та поза межами пружності матеріалу; розробив загальні математичні положення втрати їхньої стійкості та визначення критичних значень зусиль і навантажень.
Брав участь у роботах із проєктування, визначення технічного стану й реконструкції мостів і промислових будівель. Серед них: автодорожній мостовий перехід по гідротехнічних спорудах ДніпроГЕС у м. Запоріжжі, міст ім. Є.О. Патона, Парковий пішохідний, Дарницький та Південний мости у м. Києві, шляхопроводи у м. Севастополі, промислові цехи та галереї на металургійному комбінаті «Криворіжсталь» у м. Кривий Ріг.
Брав участь у розробленні ДБН В.2.3-26:2024 «Мости і труби. Проєктування сталевих конструкцій» та ін. будівельних норм.
Має понад 60 наукових праць, серед яких 3 монографії у співавторстві, зокрема, монографія «Механика висячих систем», яка витримала три видання (2010, 2011, 2013).
Відзначений Подякою НАН України за багатолітню плідну працю, вагомий внесок у розвиток наукових досліджень, проєктування і широке впровадження будівельних металоконструкцій.
Нагороджений Почесними грамотами голови Дніпровської районної у місті Києві ради.
Відзначений Подякою Національного транспортного університету за плідну співпрацю та підтримку викладачів і студентів кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд факультету транспортного будівництва.
|
|||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
Заступник генерального директора з наукової роботи
ГОРДЕЄВ Вадим Миколайович
Народився у 1936 році. У 1958 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво», доктор технічних наук (1983), професор (1987), академік-фундатор Академії будівництва України (1993), член Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки (1993), член Міжнародної асоціації з оболонкових і просторових конструкцій (1998), лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Буднікова, заслужений діяч науки і техніки України (2004).
Працює в інституті (з перервами), починаючи з 1958 року. У 1967 – 1983 роках – завідувач Київського науково-дослідного. відділу інституту «ЦНДІпроектстальконструкція», у 1993 – 1998 роках – радник із питань науки і технологій Посольства України в Російській Федерації. У період із 1983 до 1993 року – головний інженер інституту, 3 1998 року – перший заступник голови правління інституту, з 2010 року – заступник генерального директора з наукової роботи.
Має досягнення у наукових дослідженнях із теорії споруд, де одержав фундаментальні результати. Це стосується методів розрахунку плоских сіток із тросів, систем із проковзними вантами, механічних систем з однобічними в’язями, теорії розрахунку симетричних конструкцій. Запропонував нові підходи до проблеми оптимізації металевих будівельних конструкцій у системах автоматизованого проєктування, метод рівномірних запасів у задачах нелінійного програмування, методи пошуку та аналізу множини конструкцій, близьких до оптимальної. Автор популярних книг «Кватерніони і бікватерніони з додатками в геометрії та механіці» та «Таємниці сталевих конструкцій».
Працював над розвиненням української технічної термінології у будівельній галузі. Співавтор Російсько-українського будівельного словника (1994) і Термінологічного словника для перекладу Єврокодів (2013). Розробник автоматизованої системи внутрішнього госпрозрахунку інституту.
Нагороджений Почесними грамотами Кабінету міністрів України, Президії Національної академії наук України та відзнакою Президії Національної академії наук України «За професійні здобутки».
|
|||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
Заступник генерального директора з науково-технічної політики
АДРІАНОВ Володимир Павлович
Народився у 1945 році. У 1972 році закінчив сантехнічнний факультет Київського інженерно-будівельного інституту за спеціальністю «Теплогазопостачання та вентиляція». Працював на різних посадах у Мінмонтажбуді України та корпорації «Укрмонтажспецбуд». З 2000 року – віце-президент корпорації. З 2010 року – заступник генерального директора з науково-технічної політики ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського».
Брав участь у будівництві ряду великих промислових комплексів у Центральному регіоні України, в тому числі Черкаського ВО «Азот», Білоцерківського заводу шин і гумо-технічних виробів, Обухівського картонного комбінату тощо, а також у підготовці рішень Уряду України щодо покращення стану в будівельній галузі та у розробленні державних, міжгалузевих і галузевих програм.
Член Президії Академії будівництва України та Науково-технічної ради Мінінфрастуктури України, головний редактор науково-виробничого журналу «Промислове будівництво та інженерні споруди». Має 25 наукових друкованих праць.
За високі досягнення у професійній діяльності нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Отримав Відзнаку Президії Національної академії наук України «За професійні здобутки».
|
|||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
Заступник генерального директора з виготовлення та монтажу металевих конструкцій
ЧОРНОМИЗ Микола Дмитрович
Народився в 1953 році. У 1981 році закінчив Вінницький політехнічний інститут за спеціальністю «Електронні обчислювальні машини». Його професійна діяльність пов’язана з Кам’янець-Подільським заводом будівельних металоконструкцій, на якому він налагодив виробництво і пройшов шлях від інженера до голови правління. З 2006 року працює в Українському інституті сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського.
Висококваліфікований спеціаліст у галузі автоматизації проєктування, виготовлення та монтажу сталевих будівельних конструкцій. Брав безпосередню участь у проєктуванні, виготовленні та монтажі металоконструкцій вокзального комплексу «Караваєві Дачі» у м. Києві, будівництві Алчевського металургійного комбінату, виконував роботи з налагодження та запуску у виробництво на Броварському заводі металоконструкцій обладнання німецької фірми «MESSER GRIESHEIM TUBOSEK-1500» для газоплазмової обробки трубчастих конструкцій. Керував спорудженням камери зварювання металів вибухом для корейської фірми «ELTECH» та брав участь в інших роботах.
Має патенти в галузі металообробки та альтернативної енергетики. Нагороджений відзнакою Президії Національної академії наук України «За професійні здобутки».
|
|||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
Заступник генерального директора по роботі з відокремленими структурними підрозділами
ЛОТОЦЬКИЙ Орест Богданович
Народився у 1957 році. У 1979 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Водопостачання та каналізація». Раніше обіймав посади заступника Голови Держжитлокомунгоспу, першого заступника міністра з питань житлово-комунального господарства України та начальника Житлово-комунальної інспекції України. 3 2012 року працює на посаді заступника генерального директора інституту по роботі з відокремленими структурними підрозділами.
Досвідчений фахівець у загальних питаннях будівництва та комунального господарства. Працюючи в державних установах, брав участь у розробленні Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про благоустрій населених пунктів України», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житловий фонд соціального призначення», «Про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду» та інших.
Нагороджений Грамотою Верховної Ради України (2004), Почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2007) і Мінрегіонбуду України та нагрудним знаком «Знак Пошани» Київського міського голови.
|
|||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
Заступник генерального директора з експлуатації та розвитку
ЗУБЕНКО Олег Антонович
Народився у 1947 році. У 1974 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю «Автоматика, телемеханіка і зв’язок на залізничному транспорті».
Після закінчення навчання працював на різних посадах в інституті «Київдіпротранс», а з 1990 до 2000 року – директором інституту «ПромтрансНДІпроект». В Українському інституті сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського працює з 2000 року виконавчим директором з експлуатації та розвитку, а з 2010 року – заступником генерального директора.
Кваліфікований спеціаліст у галузі проєктування систем промислового залізничного транспорту. За його участю та під його безпосереднім керівництвом розроблено схеми транспорту більш як 70 промвузлів та промзон, 6 генеральних схем промислового залізничного транспорту районів у містах Дніпропетровськ (нині м. Дніпро), Львів, Одеса, Вінниця та в Калузькій області; розроблено проєкти транспорту Одеського припортового заводу, морського торгового порту «Південний» на Чорному морі, поромної переправи Варна – Іллічівськ (нині м. Чорноморськ), пунктів розвантаження для газопроводу «Уренгой – Помари – Ужгород», промислових вузлів у містах Сімферополь, Кишинів, Київ, Вінниця, Житомир.
Має понад 10 наукових друкованих праць. Відзначений Подякою Кабінету Міністрів України (2004), дійсний член Міжнародної Слов’янської Академії наук.
|
|||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
Заступник генерального директора з фінансово-економічних питань
Головний бухгалтер КЕРГЕТ Володимир Павлович
Народився у 1955 році. У 1977 році закінчив факультет економіки та організації харчових виробництв Київського технологічного інституту харчової промисловості за спеціальністю «Інженер-економіст», у 1985 році – Московський інститут народного господарства ім. Г.В. Плеханова, у 1990 році – Вищу бухгалтерську школу Німеччини у м. Кельні. Сертифікований аудитор. В Українському інституті сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського працює з 2000 року.
Висококваліфікований спеціаліст із фінансово-економічних питань. Бере участь у науково-практичних конференціях із питань бухгалтерського обліку та оподаткування. Постійно проводить тематичні семінари для бухгалтерів з практикою та аудиторів з актуальних питань бухгалтерського обліку, податкового законодавства, нарахувань до фондів соціального страхування тощо.
Має понад 80 друкованих праць у періодичних виданнях. Є співавтором навчального посібника «Практичний посібник із питань оподаткування для студентів вищих навчальних закладів». Член редакційної ради журналу «Облік, податки, аудит в Україні».
|
|||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||