Історична довідка. Добре відомо, що доволі довга історія людства поряд із багатьма світлими та радісними подіями насичена, на жаль, й численним неприйнятним для нормальної людини, але припустимим і навіть бажаним для різних гнобителів, деспотів, диктаторів, сатрапів і тиранів мерзенним негативом, а саме: всілякими катуваннями, різанинами, депортаціями, вбивствами, геноцидами (голодоморами, голокостами), війнами та усяким іншим невимовними жахіттям. До речі кажучи, наведений перелік може бути продовжений і далі, проте авторам цієї статті здається, що зупинятися на цьому продовженні і розкритті його складових, мабуть, є недоцільним, оскільки найбільш удала (на думку авторів) спроба викладення дійсної історії людства належить відомому німецькому журналісту та видавцю Бодо Харенбергу, з якою можна ознайомитися в його славнозвісній книзі [7].

А з усієї багатовекторної й багатогранної історії людства автори хочуть акцентувати увагу тільки на певних трагічних фактах, пов’язаних із народом кримських татар – корінним народом України тюркського походження, що сформувався на Кримському півострові та у степовій Україні. Причому всі ці факти зводяться до одного знаменника, як-от: цей народ пережив вже три окупації [1, 2, 5]. Перша з них сталася у 1783 році після анексії російською імперією кримського ханату та проведенні систематичної колонізації півострова, яка полягала в знищенні та розграбуванні всіх культурних цінностей, спаленні бібліотек й архівів, вбивстві національної еліти, внаслідок чого десятки тисяч кримських татар були змушені виїхати на територію Османської імперії наприкінці XVIII і початку XIX сторіччя.

Друга – відбулася у 1944 році, коли радянська влада влаштувала етнічну чистку Кримського півострова, яка здійснювалась відомством держбезпеки колишнього СРСР за наказом Йосипа Сталіна і постановою Державного комітету оборони колишнього СРСР ДКО № 5859-сс шляхом масового насильницького виселення. Тоді протягом 18 травня та кількох наступних діб до Центральної Азії та деяких північно-східних регіонів росії у вагонах для перевезення скота в нелюдських умовах депортували понад 47000 родин (орієнтовно від 183 до 238 тисяч осіб), тих же хто чинив опір вбивали на місці. Понад те, під час перевезення в закритих вагонах загинуло 7889 кримських татар. Відтак за різними підрахунками, внаслідок депортації загинуло від третини до майже половини тогочасного кримськотатарського населення Криму. У підсумку цього злочину радянського тоталітарного режиму офіційно жодного представника кримськотатарського народу в Криму не залишилося. Ба більше, в засланні кримські татари масово помирали від недоїдання, важкої праці та місцевих хвороб – за перших півтора року померло близько 110 тисяч осіб, а взагалі загинуло до 46 % депортованих осіб. На додачу у Криму були ліквідовані всі залишки культурної спадщини кримськотатарського народу, перейменовані всі географічні назви, стерто на порох все, що нагадувало про кримських татар із наміром повного знищення цього народу та цілковитого стертя з історії пам’яті про нього.

Третя ж окупація трапилася взагалі не так давно вслід за анексією Криму російською федерацією в березні 2014 році, під час якої розпочався новий етап геноциду кримськотатарського народу: заборона Меджлісу, репресії, гноблення і залякування, викрадення людей, безпідставне судове переслідування, обшуки й арешти, тортури у в’язницях, вбивства, примус людей воювати проти своєї ж країни змусило тисячі кримців, що повернулися додому з відновленням незалежності України, знову виїхати з Криму.

З огляду на наведене вище та з метою вшанування та увіковічення світлої пам’яті безневинно покараних, депортованих і загиблих у 1783, 1944 і 2014 роках кримських татар у липні 2024 року до ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М Шимановського» звернулася благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Фонд національного добробуту Криму», яка опікується вирішенням потреб кримськотатарського народу, з проханням розробити проєкт металевих конструкцій Меморіального знаку жертвам геноциду кримськотатарського народу у сквері Миру на Либідській площі в м. Києві.

ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М Шимановського» маючи великий досвід у проєктуванні меморіальних і монументальних споруд таких, як монумент «Батьківщина-Мати» меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні», монумент Незалежності України в м. Києві, монумент «Воїн» меморіального комплексу «Битва за Дніпро» в районі колишнього Букринського плацдарму в с. Балико-Щучинці й багатьох інших у найкоротші терміни виконав проєкт меморіального знаку, урочисте відкриття якого відбулося 11 вересня 2024 року.

А далі привернемо увагу читачів до розширеної характеристики основних етапів проєктування металевих конструкцій Меморіального знаку жертвам геноциду кримськотатарського народу та властивим їм особливостям.

Концептуальне рішення. Підоснова архітектурного рішення Меморіального знаку жертвам геноциду кримськотатарського народу належить на цей час вже покійному архітектору Ірфану Гафаровичу Шемседінову (19.10.1919 – 29.05.2007), який створив його на початку 2000 років і яке, зважаючи на обставини, пов’язані з відкритою агресією московії проти нашої країни, нещодавно було осучаснено архітектором М.В. Семирогом-Орликом.

Площа забудови Меморіального знаку становить 60,61 м². На центральній частині постаменту в горизонтальній площині зображений силует Криму і фрагмент материкової частини України. В центрі встановлена чаша з кипарисом, а по краях під кутом 120⁰ – три металеві конструкції меморіалу, які символізують етапи геноциду кримськотатарського народу в 1783, 1944 і 2014 роках. Сутність же металевих конструкцій зводиться до образного відтворення залізничних колій з вагонами для перевезення скота, на яких вивозилися родини кримських татар, яке безпосередньо втілено за допомогою вертикальних пластин із вирізами назв міст, із яких проводилась депортація (рис. 1).

В частині ж символізму конструктивних елементів Меморіального знаку зауважимо, що архітектори трактують це у наступний спосіб: долоні – пригортають життя, чаша – символізує дім, а кипарис, який проростає з її центру – відновлення життя. Іншими словами, народ – долоні – пригортають це і молять до Бога, щоб це все відбулося. Самі ж елементи символізують депортацію людей: якщо подивитися на них із боку, то можна побачити долоні, а якщо з фасаду – залізничні колії з ешелонами потягів, які вивозять людей з міст, причому топоніми вибірково відображають тільки вибрані певні міста, понєваж цих міст насправді було достатньо багато. А особливість металевих елементів Меморіального знаку полягає в тому, що для них була застосована спеціальна кортенівська сталь, яка з часом змінюється в кольорі, як і наше життя.

Конструктивні рішення та матеріали. Металеві конструкції Меморіального знаку вирішені у вигляді трьох просторових вертикальних елементів, які структурно складаються з однотипних листів перемінної ширини заввишки 7000 мм, завтовшки 10 мм із кроком 160 мм. За висотою листи жорстко з’єднані між собою вертикальними ребрами завтовшки 10 мм. Кожен із асоційованих із 1944 і 1783 роками вертикальних просторових елементів налічує 12 листів, а ширина їх опорної плити дорівнює 1770 мм. У свою чергу, асоційований з 2014 роком вертикальний просторовий елемент вміщує 15 листів, внаслідок чого ширина його опорної плити дорівнює 2250 мм (рис. 2). На цьому ж рисунку праворуч для наочності показано зовнішній вигляд окремо взятого листа просторових вертикальних елементів.

До опорної плити вертикальні елементи прикріплюються за допомогою двох опорних вертикальних пластин завтовшки 10 мм із кроком 320 мм і 480 мм (рис. 3, а). Анкерні болти мають конструкцію, що дозволяє вивіряти вертикальність споруди під час монтажу елементів (рис. 3, б), а в самих анкерних вузлах передбачено встановлення спеціальних трикутних елементів антивандального захисту (рис. 3, в).

Стосовно матеріалу металевих конструкцій Меморіального знаку зазначимо, що для них використана сталь Corten В S355 J2W + N із границею плинності σ т = 355 МПа і тимчасовим опором σ в = 470 МПа [4]. З огляду на вказане нагадаємо, що Corten або Weathering steel – зареєстрована торгова марка United States Steel Corporation; сама ж назва Corten є похідною від двох основних властивостей цього типу сталі: по-перше, corrosion resistance (корозійна стійкість) і, по-друге, tensile strength (міцність на розрив). Перша кортенівська сталь була розроблена на початку двадцятого сторіччя, в сорокові роки використовувалася в залізничних вагонах, а популярність для архітектури та дизайну сталь Corten набула у п’ятдесяті роки та з тих пір неодмінно користується попитом у будівництві мостів, пам’ятників архітектури, житлових і громадських будівель [8].

Що цікаво, кортенівська сталь не поставляється одразу в «іржавому» вигляді – на етапі постачання вона виглядає як звичайна чорна вуглецева сталь і має стандартний металічний блиск. Власне кажучи, відрізнити на цьому етапі сталь Corten від рядової сталі, приміром, S235 або S355 (Вст3сп чи 09Г2С) на перший погляд майже нереально. Підтвердити справжність сталі можливо лише за сертифікатом якості, що видається виробником на кожний конкретний виріб. Цікавим також є те, що всього через декілька днів перебування на відкритому повітрі (залежно від погодних умов і ступеня агресивності довкілля) поверхня сталі покривається патиною (оксидною плівкою, «іржею»).

Хімічний склад сталі Corten В, яка була використана при виготовленні Меморіального знаку, наведено в табл. 1.

Хімічний елемент	Залізо (Fe)	Кремній (Si)	Вуглець (C)	Магній (Mn)	Фосфор (P)	Сірка (S)	Хром (Cr)	Мідь (Cu)
Масова частка, %	96,78	0,5	0,16	1,5	0,03	0,03	0,5	0,5

Зварювання кортенівської сталі потребує зварювальні матеріали у відповідності з вуглецевим еквівалентом Секв і можливе при використанні зварювального дроту суцільного перерізу типу ESAB OK Autrod, ЕLGA Elga-Мatic, Св-08Г2С у середовищі вуглекислого газу або суміші його з аргоном, також покритими електродами типу ESAB, ESAB Filarc. Анкерні болти для запобігання електрохімічній корозії виконані зі сталі Corten ASTM A588.

Розрахунок металевих конструкцій. При розрахунку металевих конструкцій визначалися напруги для двох просторових елементів із опорними плитами завширшки 2550 мм і 1770 мм, розрахункові схеми яких наведені на рис. 4. А скінченно-елементні моделі цих металевих конструкцій були сформовані з використанням трикутних скінченних елементів.

Розрахунок виконувався з врахуванням власної ваги конструктивних елементів, характеристичного значення вітрового тиску W0 = 370 Па та нормативної інтенсивності сейсмічних струшувань (сейсмічної бальності) I = 6 балів для ІІІ категорії ґрунту за сейсмічними властивостями майданчика забудови Меморіального знаку за чинною на території України шкалою інтенсивності землетрусів MSK-64 [3]. Загалом під час досліджень було розглянуто три напрямки дії навантаг – фронтальний, боковий та під кутом 45⁰.

Розрахунки металоконструкцій виконувалися з використанням обчислювального комплексу для міцнісного аналізу конструкцій SCAD, під час якого відстежувалося збільшення напруг довкола вирізів назв міст у вертикальних пластинах, які фактично слугували їх концентраторами (рис. 5) [6].

Ізополя напруг у листі просторових вертикальних елементів та опорній пластині представлені на рис. 6, 7.

Як вбачається з рис. 6 у листі просторового вертикального елементу максимальні напруги стиску дорівнюють σ_x = 5,97 МПа, а розтягу – σ_x = 4,37 МПа, величини поперечних напруг σ y змінюються в межах від -4,28 до +2,11 МПа, а дотичних τ_xy – від -5,69 до +6,56 МПа. Подібна ж картина відслідковується і з напруженим станом опорної пластини (рис. 7), тобто ці конструктивні елементи знаходяться у дещо недонапруженому стані. Роз’яснити ж вказане можна досить легко, оскільки всі ці елементи слугують архітектурно-художніми частинами Меморіального знаку, які не призначені до сприйняття значних навантаг.

Що ж стосується коефіцієнту концентрації напруг α_σ довкола вирізів у вертикальних пластинах, то його величина коливається у доволі широкому діапазоні – від трьох до десяти, в залежності від місця знаходження вирізу. З огляду на це при визначенні максимальних розрахункових напруг σ_р використовувалось максимальне значення коефіцієнту концентрації, а самі максимальні розрахункові напруги визначалися по третій та четвертій теорії міцності при плоскому напруженому стані. Результати розрахунків представлені в табл. 2, із яких зокрема випливає, що міцність пластин цілком забезпечена, понєваж отримані значення значно менші від тимчасового опору σ_в = 470 МПа застосованої кортенівської сталі.

Теорії міцності	Величини напруг, МПА
	σx	σy	τxy	σp
Третя	-78,7	-53,6	43,5	158
Четверта	-78,7	-53,6	43,5	103

Огляд виготовлених та змонтованих металевих конструкцій меморіалу. Металеві конструкції виготовлялись у серпні 2024 року. Після завершення на початку вересня бетонування пандуса монумента був виконаний їх монтаж (рис. 8, 9).

Інститутом згодом проводився огляд змонтованих конструкцій, результати якого засвідчили, що їх загальний стан в цілому визнаний задовільним. Водночас увага була звернута на те, що на деяких зварних з’єднаннях окремі шви в заводських умовах не були зачищені (рис. 10). Оскільки таких недоліків було виявлено небагато, то вони були своєчасно усунуті на місці будівництва.

1. Абдулаєва Г. Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху. – Київ: Віхола, 2024. – 224 с.

2. Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності. – Київ: Гамазин, 2021. – 408 с.

3. ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи. Норми проектування / Гордеєв В.М., Микитаренко М.О., Перельмутер А.В., Шимановський В.М. та інші (всього 11 авторів). – Київ: Мінбуд України, 2006. – 65 с.

4. ДСТУ EN 10025-5:2022. Гарячекатані вироби з конструкційних сталей. Частина 5. Технічні умови постачання конструкційних сталей із підвищеною стійкістю до атмосферної корозії (EN 10025-5:2019, IDT). – Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2022. – 18 с.

5. Енциклопедія історії України: Т. 5: / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – Київ: Наукова думка, 2008. – 568 с.

6. Савін Г.М., Тульчій В.І. Довідник з концентрації напружень. – Київ: Вища школа, 1976. – 409 с.

7. Харенберг Б. Хроника человечества. Издание второе, дополненное. – Москва: Слово, 2000. – 1224 с.

8. Morcillo M., Díaz I., Chico B., Cano H., De la Fuente D. Weathering steels: From empirical development to scientific design. A review // Corrosion Science. – 2014. –Vol. 83. – P. 6-31.