Без рубрики

Привітання із 90-річчям Гордеєва Вадима Миколайовича
від президента Міжнародної асоціації оболонкових
та просторових конструкцій (IASS)
професора, доктора Карлоса Лазаро

Шановний професоре Гордеєв,

Я пишу, щоб висловити Вам мої найщиріші вітання з нагоди Вашого 90-річчя — як особисто від себе, так і від імені Міжнародної асоціації оболонкових та просторових конструкцій (IASS).

Для мене було великою честю протягом багатьох років зустрічатися з Вами на різних конференціях IASS та мати можливість ділитися нашими спільними науковими інтересами. Я завжди високо цінував Ваші наукові дослідження, а також Вашу щедрість у тому, що Ви ділилися зі мною своїми книгами (зокрема й книгою про Київську школу теорії споруд).

Бажаю Вам чудового святкування у колі родини та друзів!

З найтеплішими побажаннями,

Карлос Лазаро

Вітання із 90-річчям Гордеєва Вадима Миколайовича від Карлоса Лазаро Читати далі »

У жовтні 2026 року будівельна спільнота України відзначає 90-річний ювілей відомого вченого, заступника генерального директора з наукової роботи Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка-фундатора Академії будівництва України Вадима Миколайовича Гордеєва.

Ця стаття повертає нас на 40 років назад у часи Чорнобильської катастрофи. Вона описує роль та участь інституту в подоланні її наслідків і охоплює період від моменту аварії, включаючи час, коли відбувалося створення і модифікація першого укриття (яке спочатку мало назву Саркофаг, а потім — об’єкт «Укриття») над зруйнованим 4‑м блоком і виконувалися роботи на суміжних об’єктах, до того часу, як почалося проєктування і будівництво Нового безпечного конфайнменту.
У статті мова йде про перші дні техногенної аварії, поспіхом сформовані конструктивні рішення Саркофага і їхню реалізацію за участю працівників інституту, математичне моделювання зони руйнувань, будівництво вежі-димаря промислово-опалювальної котельні, обстеження, ремонт та заміну пошкоджених конструкцій, прилеглих до зони реактора, зокрема вентиляційної вежі-димаря 3‑го та 4‑го енергоблоків, а також відновлення покриття машинної зали 4‑го блоку, яке завалилося значно пізніше за аварію.

Металеві конструкції висотних споруд відносяться до категорії об’єктів із підвищеним інженерним ризиком за умов тривалої експлуатації та впливу не передбачених проєктом навантаг. Продовження терміну їх безпечної експлуатації базується на удосконаленні методів діагностики технічного стану, а також на системній інтерпретації отриманих результатів із застосуванням методів оцінки стану конструкцій та визначення оптимальних режимів експлуатації з урахуванням чинників навантаг вибухового характеру. Описані в статті дослідження спираються на результати виконаних фахівцями ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» комплексних обстежень металевих конструкцій висотних споруд із їхнім подальшим аналізом й систематизацією. Розглянуто систему управління експлуатацією та утриманням споруд, яка спрямована на зниження ризиків й оптимізацію ремонтно-відновлювальних заходів при дотриманні вимог державних будівельних норм, національних стандартів та гармонізованих в Україні європейських і міжнародних стандартів. Сформульовано умови робастного проєктування, які дозволяють мінімізувати ризики та організувати процес експлуатації, що забезпечує необхідні параметри та якість роботи споруд за наявності відхилень і пошкоджень (розкид властивостей матеріалів, похибок виготовлення, змін умов експлуатації тощо). Показано, що використання резервів несної здатності дозволяє знизити вартість забезпечення життєвого циклу споруд при гарантуванні їх довговічності та безпеки. Процедура узгоджується з системами управління якістю відповідно до стандарту, системи екологічного менеджменту, а також вимогами з охорони праці та промислової безпеки, що регламентуються стандартом.

В умовах сьогодення в України спостерігається суттєвий обсяг руйнування будівель і споруд транспортної інфраструктури – мостів, шляхопроводів, пов’язаних із ними інженерних мереж і супровідних об’єктів, спричинений наслідками вибухів великої потужності під час бойових дій. Вплив первинних і вторинних вибухових навантаг призводить до пошкодження несних елементів прогонових будов, опор і фундаментів, деформації опорних частин, руйнування проїзної частини, конструкцій та вузлів примикання інженерних мереж. У статті обґрунтовано методологічні основи створення системної програми поетапного відновлення мостових споруд, спрямованої на підвищення ефективності процесів технічної діагностики, ремонту, реконструкції та забезпечення експлуатаційної надійності об’єктів транспортної інфраструктури.